07.05.2013 (R) Гранітно-степове Побужжя (7.05-11.05)

[Ul@senko]

Ну і ладно. Приготуємо щось. Продукти купимо по дорозі.
Аби житло-посуд-душ були. Скільки грошей?

[AxelP]

Цифра была 80 грн/чел., возможно сторгуемся до 50, брать из расчета 80, что с бабушкой делать хз)в плане там на месте решим)))Я сегодня буду звонить чуть позже поздравлять, пообщаюсь по поводу душ/помыться, но на ванную там не расчитываем, максимум летний душ из бочки или что то около того, село всетаки; Еды - что готовить сколько и когда; и кто где спать будет. отаке, ближе к вечеру постараюсь расписать. + надо будет подумать про 3-й день

[Ul@senko]

50-80 грн за ніч - нормально.
Літнього душу вистачить.
А на третій день головне знайти, де повечеряти. Нічліг не потрібен. Ну а замість душу скористаємося водами Бугу.

[fanatt]

50-80 грн за ніч - нормально.
Літнього душу вистачить.
А на третій день головне знайти, де повечеряти. Нічліг не потрібен. Ну а замість душу скористаємося водами Бугу.

Ми ночуємо саме в Вознесенську ? я наприклад планую заночувати в готелі. Бо є одна велика проблема - я хропун , а щодо бабусі ну міг би десь наприклад подалі від усіх в спальнику )))
до речі, а антипрокол хтось бере ? Кажуть там без того не катають

[Ul@senko]

Так, краще у Вознесенську. Мені взагалі-то не важливо, на квартирі спати чи у готелі.
Головне, аби нас пустили з велосипедами, я свого коника не готова залишати десь_незрозуміло_де.
Антипрокол не беру, лише 2 запаски.

[fanatt]

Так, краще у Вознесенську. Мені взагалі-то не важливо, на квартирі спати чи у готелі.
Головне, аби нас пустили з велосипедами, я свого коника не готова залишати десь_незрозуміло_де.
Антипрокол не беру, лише 2 запаски.

Зрозуміло, але розумієте, я не хочу заважати іншим своїм хропінням )))

[Ul@senko]

Особисто мені не завадиш, я сплю, як вбита .
Але думаю, то проблемою не буде, навіть якщо ми будемо на квартирі, ти можеш заночувати у готелі.
Вирішимо вже на місці.

[Ul@senko]

CTAC і JunkieIsMe знялися з реєстрації з поважних причин .
Один комплект квитків здано. На другий комплект знайшли пасажира.
Їде Flanker .

[Ul@senko]

Вдома. ДУУУУУУШ (1.5 дні без нього ), компотик, чай.
Було НЕРЕАЛЬНО КЛАСНО. Вийшло ~340 км. Більша частина - шикарні грунти, спуски-підйоми.
Восени обов`язково їхатиму знову, але перший день варто виключити - дуже нудний маршрут.
Найкрутіше було вчора - кілометри 4 асфальту (міст через Буг), все інше - грунти з рельєфом .
Треки викладу найближчим часом.

[AxelP]

Было суууууууууууууууууууууперь) А фотки просто жиииир)выложу ближе к вечеру...уже душ-ванная-еда)))как ни странно полет нормальный, усталости как таковой сильной нету, было нереально круто ...родина она всетаки для каждого обладает своей энергетикой 200%, 3й день действительно самый классный вышел).
СПАСИБО АНЯ!!!!

[Ul@senko]

"Живі" треки

1 день - 117 км, підйому 923 м, спуску 976 м.
http://www.gpsies.com/map.do;jsessionid ... pnzujbcxqz

2 день - 111 км, підйому 1060 м, спуску 950 м.
http://www.gpsies.com/map.do;jsessionid ... bimrrxuvgf

3 день - 70 км, підйому 749 м, спуску 737 м.
http://www.gpsies.com/map.do;jsessionid ... ulnvukuiym

Всього вийшло 127 + 117 + 103 = 347 км
(в треках не враховано поїздки по місту, на вокзал, до магазинів тощо, коли навігатор було вимкнено).

Чекаю фото, аби написати звіт.

[Flanker]

Три дня, и ещё один маршрут стал историей и пополнил коллекцию путешествий,
мобилкофотки

[Ul@senko]

Виїзд.
На вокзалі зібралися завчасно, завантажилися у вагон

Один із проводжаючих зустрів нас фразою: “О, це ж гранітно-степове Побужжя їде”.
Провіанту набрали чимало, повечеряли і вляглися спати. Нас чекали великі справи!

День 1.
Світанок. Ранкова прохолода змусила трохи вдягтися.
Трохи покружляли по Миколаєву і ось нарешті міст. Вирвалися з міста

Поснідали у Сливиному і рушили далі. Спека. Штиль.
Першого дня грунтів планувалося небагато, але ті, що були, їхалися легко

Міст у Трихатах

Кар'єр у Ольшанському

І ось вже перші відчутні підйоми на горизонті

Виглядають страшно, але їдуться на диво легко.

Панорами Бугу фантастичні, проїхати повз – просто гріх

В Шостаковому знайшли таки магазин, купили води і гайда форсувати черговий апхіл

Ковалівка-Яструбинове – нуднюща дорога, здебільшого розбитий асфальт або камінці з пилом.
На затяжних спусках, хай і з невеликим градієнтом, ноги німіють від напруги (настільки якісне покриття).
Надворі пекло, температура під +40, дорога плавиться

і ми разом з нею...
В Яструбиновому заправляємося лимонадом, і підбадьорені близьким фінішем, вирушаємо на Вознесенськ.

І от нарешті міст

чудо радянського автопрому (до речі, досить таки доглянуте)

і фініш

Нічліжка – жах, особливо після поїздки у Любеч-Славутич, де ми за ті ж гроші жили у дуже пристойних умовах. Але то Чернігів, а у славному місті Вознесенськ вибору немає. Добре, хоч так розмістилися... Якось освіжилися, перекусили і завалилися спати.

[Ul@senko]

День 2.
Встали годинці о 7, поснідали, закупилися провіантом і рушили до Любоіванівки.
Чудо-порошок у жовтому пакеті – кращий друг

Інакше таку спеку не пережити...
На околиці Вознесенська – військова частина і велика кількість різноманітної техніки

Дорога до Актовського каньйону – асфальт, рельєф має місце бути


Доріжки у лісі між Трикратами і Актовим чудові – чистенькі сухі грунтівки, закручені між дерев

Кілька галявин відведено під шашлики, кілька кострищ і АБСОЛЮТНО чисто. Не те, що пляшок немає, навіть папірця в траві не видно! Після київських лісів, де помийниця на помийниці, розумієш, де люди живуть, а де тварини...
І от вже грунтівки змінює каміння – тож каньйон поряд



Видовище заворожує, звичайно, фото передає відсотків 10 з тієї краси і величі.
Спуск по бруківці, міст – і от вже за кілька хвилин вигляд з іншого берегу (попередні фото зроблені біля білої автівки)

Олександрівська ГЕС


Переважно грунтами дістаємося передмістя Южноукраїнська



Вирішуємо перекусити у місті, скористалися поради ДАІшників, і досить пристойно пообідали у місцевій піцерії.
Музей військової техніки

Буг

і грунти

Дачі між Южноукраїнськом і Іванівкою мало не стали для нас пасткою, оскільки дачники обгородили свої садиби, і від річки піднятися наверх стало практично неможливо.
Проте, один з таких дачників таки містив у собі залишки совісті, тож показав нам доріжку наверх

тож через паркани, труби і колючки ми таки вибралися на люди

Вирішивши, що халепи вже скінчилися, поспішаємо до с.Іванівка. Але хіба ж то цікаво, без халеп? Натикаємося на шлагбаум. Собаки гавкають, людей немає. Аж ось помічаємо рух десь збоку, під'їзджаємо туди, просимо поради. Повертатися – не варіант, хочеться ж фінішувати вчасно. Охоронці виправної колонії виявилися добрими людьми, без розмов пропустили нас, розповіли, як доїхати

З Іванівки вирушаємо на трасу. Неспішно, бо асфальт – такий асфальт

Там, зваживши всі “за” і “проти” вирішуємо дещо змінити трек, і, аби прискоритися, проїхати 5 км асфальтом, а вже потім звернути на грунти. 5 км хорошою трасою – і от вже с.Зелена Поляна і жахливі 2.5 км до Виноградного Яру. До фінішу кілометрів 10, думка в головах витає одна: аби лишень вони не були такими ж... На щастя, дорога Садове-Любоіванівка – середньої якості асфальт

тож разом з заходом сонця ми прибули до бабусі AxelP, яка зустріла нас свіжим молоком, картоплею з підливою з півня, мискою смаженої риби і тому подібною смакотою. Прийнявши душ, випрали форму і взялися до вечері. За півгодини четвірка ситих і задоволених велоорганізмів прийняли горизонтальне положення і відключилися. Попереду була найцікавіша частина маршруту.

[Ul@senko]

День 3.
Ранок у селі – це диво. Сонце встає, тваринки різні бігають по двору, пташки співають. Після міської метушні це просто рай.
Сніданок – не менш ситний, ніж вечеря, подякували за гостину - і вже час вирушати

У Благодатному закупилися водою-вуглеводами – і в дорогу. Трек більш-менш відповідає дійсності, дороги проходять лугами, полями

Їдеться відчутно легше, схоже, адаптація до спеки вже мала місце бути.
Природа казкової краси

і от попереду вже довгоочікуваний міст через Буг




Подальший шлях проходить чудовими грунтівками вздовж схилів Бугу

Хутір Львів

Поселення на дві вулиці, магазину немає. Але добра бабуся не лишила нас засихати, дала набрати води.
Маріївка – Богданівка – і от вже переправа

З'їздили на вокзал, вирішили питання з посадкою у поїзд в Южноукраїнську, і повернулися у місто за тортиком, оскільки саме 10 травня мали в компанії іменинника - Андрія .
Заматрасили у вечірньому Южноукраїнську, під літачком, на березі Бугу

Засмага – як годиться (руки - ноги - обличчя), всі красиві, як Боги

Ближче до опівночі дісталися залізничного вокзалу, де перепочили трохи, упакували велосипеди і завантажилися у поїзд.
Сергій їхав на Одесу, тож допоміг нам сісти у поїзд, за що йому окреме ДЯКУЮ (поїзд стояв лише 2 хв.).
Вже у вагоні виявилося, що хитра скандальна тітонька зайняла одну з наших полиць – бачите, їй не хочеться лізти на другу бічну полицю. З театральними речами про ніваспітанную маладьож тьотя зайняла полицю у сусідньому купе, звідки її зганяли вже наступної зупинки (і, хоча бічних нижніх полиць було вільно штук 5 точно, їй, бачите, там не подобається). Провідниця нам дісталася добра, і, не дивлячись на 2 годину ночі, за 5 хвилин ми, категорично задоволені, вже пили чай .
Спалося добре, але думки про душ не покидали. Це ж не жарти – 1.5 дні покатушки і поїзду без омовіння ...
Поснідали у поїзді

і от вже Київ


Отже, маршрут виконано повністю, хоча і з деякими варіаціями.
Восени, якщо нічого не завадить, обов'язково повторимо, але виключимо перший і частово другий трек, де має місце нудна, поганої якості дорога.
Всім дякую за компанію, особливо Андрію, який наважився їхати “сьогодні на сьогодні”. Аби ти не поїхав – квитки пропали б.

[Кирсан]

Прочел отчет. Тихий шок......
Я вам АПЛОДИРУЮ!! СТОЯ!!!

[AxelP]

Ссылка на все фото на пикассе Альбом на пикассе, Аня в отчет выложила далеко не все...и фото действительно передает только 10% там таааакие панорамы....там такой запах)....и соловьи всю дорогу

[Ul@senko]

З покришок дістала 6 колючок і 1 скельце .
Залила герметик. Буду пробувати .

[fanatt]

Нарешті я відійшов , насправді після поїздки 1-2 дня відходив і на міжнародні змагання поїхав.. нещодавно приїхав.
Що я можу сказати, для мене це був новий досвід і новий формат покатеньок. Група зібралась бомбезна, жаль лиш що заради купання в Бузі треба було відриватись вперед.. про хостел промовчу, головне було де спати, а власник то таке, успіхів йому.
Другий день взагалі супер, особливо пробирання через колючку, і слова нвіщо нам далі їхати коли в нас така дівчина ))).
Третій.. грунти, грунти, спека.. пором.. і вечір біля "СУшки ".
Доїхав норм, дякую всім
http://fanatt.io.ua/album613087