Не убоялся я хлябей небесных утренних!
Оседлав коня боевого, в крылья закованного,
Отправился в путь по окрестностям сказочным!
Объехав с дозором Леса Виноградаря,
Не видел вообще ничего необычного!
В доспехах замаранных, водою пропитанных,
Добрался до дома я, с рожей довольною!
"Не бывает плохой погоды, бывает неподходящая одежда (с)."
+2
Ще від учора організм почав протестувати проти вело-голоду.
На дивані, звичайно, не сиділа, але вже на апаратному рівні звикла по суботам добре накотити
.
Тож сьогодні питання "їхати чи не їхати" не стояло, справа була лише за часом старту.
Перша і друга спроби стартувати завершилися на етапі підготовки одягу і одягання датчика пульсометра відповідно.
Мабуть підступні хмари то всьо через вікно бачили
.
Тож коли збиралася втретє, робила це швидко і подалі від вікон
.
Стартувала по сухому. На Інтернац.площі, чекаючи Олексія, дочекалася ще і дощу. Але було вже по барабану
.
Їхати виявилося на диво тепло, та і дощ відчувається лише на асфальті.
А оскільки ми з нього з'їхали за кілька км від старту, то він нам і не дошкуляв (не дивлячись на те, що відсотків 70 часу таки дощило).
Грунти вологі, але можна їхати. Мега калюжі, які доводилося обходити, траплялися кілька разів, але загалом не заважали.
Пісок дуже вологий, їдеться непомітно. Повітря свіже
. Багато грибників.
Грязюка в ланцюзі збивалася в піну, самі ланцюги дуетом тріскотіли так, що ашанбайки б вдавилися від заздрощів...
Спробували змити всьо то щастя - до лЯмпочки, за 2 хвилини все поверталося. Забили, їхали, весело потріскуючи на 2 голоси
.
Треку як такого не було, по пам'яті кружляли в лісі між Кільцевою, Пущею і Мощуном.
Трек і кілька фото у Олексія, чекатиму
.
Красно вдячна leh.valensa за чудову компанію 
.
В мене нацокало всього 51 км, але все рівно було здорово
.
Краще зноситися, аніж заіржавіти.
!
