Повідомлення semen » 9.6.14 17:41
Фінішували! Василю, спасибі за компанію, проїхали все як на одному подиху!
О 9-тій годині зустрілися та одразу стартували, - явка була стовідсоткова, тож чекати призначеного часу старту було не обов'язково (потрібно було встигнути вдосталь насолодитися прохолодою, що ще була у лісі).
Обрали, як на нашу думку, найкоротшій шлях, щоб виїхати на дорогу з с. Гута-Межігірська до Лютіжа (до цього місця орієнтуюсь), а далі вже шукати за GPS. Доречі, в ранкову пору у лісі дійсно було комфортно та прохолодно, їхалося легко, а піски, у більшості випадків, долалися без зайвих зусиль (незважаючи на те, що після минулих опадів, вже повністю просохлі). Подолавши шлях до зазначеної дороги, за GPS знайшли потрібний напрямок подальшого руху та спрямували просіками до цілі. Обраний шлях вивів нас на дорогу уздовж узбережжя між Лютіжем та Казаровичами, нею ми доїхали до нашої цілі. Задля її досягнення проїхали 27 км. за 1 годину 50 хвилин з середньою швидкістю 19,5 км/г (як ми не старалися, але поки їхали асфальтом узбережжям, був зустрічний вітер, тож добре розігнатися виходило не завжди). На дамбі гірла річки спостерігали спуск води у море - дуже відовищно. О 11-20 розмістилися біля води на матрац, що включав в себе поглинання калорій та відпочинок на відновлення сил. Переховуючись від сонця під деревами, добре відпочили та у 12-35 стартували назад. Сфотографувавшись як завжди на дамбі у двох варіаціях (сидячи на пішохідній частині у шоломах та без) рушили (цього разу вітер дув нам в спину, тож місцями швидкість сягала добре за 40 км/г, не зважаючи на сільський асфальт сумнівної якості). Поки матраціли, завдяки високої вологи біля моря та тіні дерев, спеки не було відчутно, але під час руху відкритою місцевістю, спека просто відбирала сили у щойно відпочивших організмів (температура повітря становила 33 градуси). Тому, були дуже раді, коли заїхали до лісу, в тіні високих сосен при швидкому русі температура повітря знизилася до 28 градусів. Через спеку, було вирішено скоригувати маршрут, - замість того, щоб їхати уздовж річки Ірпінь на відрізку Гута-Межігірська - Мощун, зрізали лісами (що скорило маршрут) та виїхали у Горенці. Швидко дісталися Пущі, де щляхі наші розділилися - Василь, звернув до дому, а я продовжив Стежкою здоров'я до фінішу, фінішувавши там о 15-25. Разом вийшло 63,7 км за 4 години з середнюю швидкістю 18,2 км/г. Шлях назад вийшов більш довшим - 36,7 км, в той час як туди 27 км.
Відчуття найкращі, є бажання повторити маршрут у повному форматі, повернувшись назад уздовж річки.
Ла.Пи. Фотки спробую викласти пізніше.
Всі межі в твоїй голові!