19.09.
04:15. «Всім здавати постіль!!!»
«ХРУСТАЛЬ!!! Кому нужен хрусталь?!!»
Кілька годин сну вистачило, аби почуватися бодрячком. Адже Бакота чекає
!
Зібрали байки
Завантажили зайве Роману у заплічник, який було здано в багаж.
І тут Женя виявляє пропажу паспорта і зворотнього квитка
.
Достукалися до провідників, пошукали у вагоні. Нема
.
Нуіладно. Увечері пошукаємо. Бакота чекає!
Схід сонця зустріли вже за містом
Після мосту через р.Тернава
на групу чекав позатрековий бонус від орга: апчик до Китайгорода
Думаю, не пожалкував ніхто
окрім додаткових підйому і спуску нашим очам предстали чудові краєвиди
Втім, розплата таки мала місце: на спуску Роман не подружив недокачану покриху і камінчик, і схопив зміїний укус.
Швиденько замінили камеру і покрутили нагору.
У Субічі
вже відзначилася я
Втім, оригінальною не була: моя стандартна «жувачка»
Дякую Романові за швидке лікування
, надалі всьо працювало чудово.
Види з кручі - маса умиротворення
На жаль, спека не оминула величаву ріку: водойма цвіте і відчутно обміліла
А між тим сонечко припікає...
У Калачківцях дозаправляємося різноманітними рідинами
Магазин не очікував такого напливу любителів тархуну і лимонаду, тож група пізнала, що таке «одноразовий стаканчик секонд-хенд».
Брід змусив оголити 11 пар кінцівок
двоє ж примудрилися переїхати
.
Місток жим-жим
Трейл вздовж берега
На душевному апчику від ріки Валєнса ловить поріз боковини
.
Залили герметик. Трохи проїхали. Травить.
Застосували ремкомплект. Травить. Але до пляжа таки дотягли.
Оглядовий майданчик біля монастиря
(наступного року хочу покатати по доріжці на тому березі)
Спуск до скельного монастиря
Купатися не наважилися — вода не дуже чиста
Під балачки і перекус перебортували колесо
Поставили камеру. Накачали. Пфффффф! Дірка біля ніпеля. Наступна запаска!
Дякуючи гоночному досвіду Олексія
ситуацію було швидко врятовано, і група подряпалася нагору.
Вниз від Старої Ушиці поїхали не всі, Quick Thinker, Amid88 і Odyssey рушили на Кам'янець асфальтом.
До речі, спуск-підйом до водосховища має цікаву властивість: вниз він важче їдеться, ніж вгору.
На березі Дністровського водосховища
Спека неймовірна
. Вода знакає на очах. Дозаправилися у Ст.Ушиці
і покрутили назустріч асфальтним серпантинам. Перед одним із спусків зустріли Володю (Personal Liberty)
.
Він фотографував нас
і чекав своїх друзів-черепашок, які пішки страждали вгору.
Про варіанти сходу на асфальт орг прєдусмотрітєльно умолчал
, і ті, хто дожив до Слобідки-Кульчієвецької рушили витрачати залишки енергії на польових, лісових дорогах, а також спусках і підйомах, якими щедро здобрено фінішний відрізок
Залишки замку у Панівцях
Залишки моста
А так виглядає аварійний мість з точки зору місцевої влади
Кар'єр у Зубрівці
Дуже сподобався ліс біля Цибулівки (заказник Панівецька дача)
.
Міст «стрімка лань» милувала око видом на каньйон
натомість лоскотав нерви дрижанням під фурами
.
Замок з нічним освітленням чарівний
Задоволені виконаною програмою рушили на вечерю
.
Завдяки Олександру, було знайдено кав'ярню, де задешево можна було смачно підкріпитися
Після 22 години неспішно покрутили на вокзал, де попили чаю-кави, запакували велосипеди і рушили додому.
Всім дуже вдячна за бадьору компанію.
Ви лосі.
Поїдемо ще.
P.S.
А паспорта з квитком таки знайшли. Нелегал переховувався у Романовому заплічнику, у компанії чохла.
P.P.S
За ЭТО все Ане огромное спасибо, ты просто королева по созданию однодневных спарта-треков Равнодушным не остался никто, даже люди, которые принимают участие в гонках и горных марафонах
намьок прінят. Наступного року поїдемо туди на два дні страждати.
Щодня не менше 120 і набір 2000+ м.
Треба ж розвиватися ...
Краще зноситися, аніж заіржавіти.