16.04.2016 (R) Дністровські товтри (16.04-17.04)

[AlexGer]

Настрой ехать, если не будет сильных дождей.
Если будет перенос, то я смогу не раньше чем через пару месяцев(
Билеты туда и обратно у половины уже есть...

[AlexGer]

Значит обещают ливень в пятницу и солнце на выходных.
"Последождевой" вариант трека на 1 день готов(почти все грейдер 107км и 2055м набора), а второй день должен подсохнуть за субботу, так что катим)))
Следите за билетами, каждый день вываливают более 100 билетов на след день поездки...

[Zlu]

Так что решили? С нами, через неделю, или завтра едете?

[AlexGer]

Вроде как в предыдущем сообщении было написано "катим".
Все готово, погода на выходные гуд, 4 участника с билетами, остальным нужно урвать билеты туда.

[Geronimo]

С билетами, походу, не получается пока. может попробовать на месте с проводником договориться?

[Ul@senko]

Теоретично можна спробувати (у кожному вагоні є два резервних місця - 53,54.
Але як воно в реалі вийде - , я ніколи з таким не зтикалася .

[AlexGer]

Сегодня смотрел периодически, среди дня на сегодня появлялись пару раз, потом их разбирали.
Так что побольше завтра сидеть на сайте укр ж/д. Если будет выбор, то у нас второй вагон.
Прогноз погоды шикарен) Есть вероятность катнуть полный трек первого дня)
Итак первый день полный:

phpBB [media]

И второй вариант на случай не проезжаемых дорог через лес после дождя. Метки Ср - это начало срезки(уход с основного трека), К - конец срезки(выход на основной трек).
решения по срезкам будем принимать на месте, по ситуации)

phpBB [media]

[AlexGer]

Лада Седаааааааааааааааааааааан! Баклажан!

[Ul@senko]

Всьо було бердаблищадь .
Очікувала, що вкатаюся у шмарклі і/або захочу продати вєльчик..
А ні, відчуття як після звичайної суботи (тобто лише повний памперс задоволення).
%пішла планувати покатушки на вихідні%

[Сергулио]

2 Ul@senko, пішов у магазин за змією або черепахою (дивлячись хто буде)

[Alex_HYXT]

Тільки приїхали, а знову хочеться "побачити" захід сонця над Ксенією...
ПС Дякую Ані і Ко за чудову покатушку

[Ul@senko]

Кількафото. День 1.





День 2




Дивовижне місце за Врублівцями, на жаль, до того часу фотоапарат вже був не на ходу, тож знімок є лише з екшн-камери

Знайди лелеку на фото

[Geronimo]

Салют!!

Дякую за чудову компанію, яку я майже не бачив, зате встиг на зворотній потяг!

Маршрут чудовий, розкатка пройшла на всі 100%

П.С. Сашко - дякую за снеки, були якраз в тему.

[Ul@senko]

Хто не встиг/не зміг першого разу - за місяць повтор з покращеннями.
Там настільки здорово, що вже хочеться повернутися і катати, катати, катати...

[Ul@senko]

ПЕРЕДІСТОРІЯ

Питання «Де розкатуватися з рельєфом» не стоїть руба вже рік: Бакота підкорила серця з першого разу.
Але нащо повторювати неодноразово катаний маршрут, коли поряд є ще купа незвіданого?
Кілька годин на вивчення карт/вікімапії/гугл-землі, розкладу потягів, наявності готелів – і ідея готова: Заліщики – Хотин – Кам`янець-Подільський.
Маршрут настільки прекрасний, що спокушує купу народу, і як результат – за тиждень після нас їде ще одна група
(цим же маршрутом, але по спрощеному треку – сподіваюся, матимемо нагоду почитати і їх звіт).
Але життя вносить свої корективи, і треба ж так тому статися, що з 04.04 по 21.04 на залізниці ремонт, і потяг до Заліщиків ходить в об`їзд потрібної станції. Отже, трек другого дня лишається незмінним, а от перша частина (Заліщики-Хотин) недосяжна .
Втім нас таким не злякати: дві кружки чаю кожному, кілька зефірок, комп`ютер з картами, три голови – і маємо альтернативний трек з Чернівців з мелодійною назвою Бердаблищадь

Spoiler

Show

назву утворено від імен двох основних точок маршруту:
- г. Берда – найвища точка рівнинної України, 515 м
- с. Блищадь – просто мила назва

Втім, квитки купити змогли не всі, тож на поклон до Берди поїхало п`ятеро: четверо офіційних учасників і один нелегал із Нової Зеландії

Spoiler

Show

схиляю голову перед авантюрним характером Юри : шансів поїхати було обмаль, квитків не було ні в касах, ні в інтернеті, втім місце знайшлося, і вечірні бутерброди під стук коліс ми їли разом

Посадка у потяг теж не обійшлася без пригод:
- весь день лило, як з відра
- Сашко не знайшов таксі, і порулив під дощем на міську електричку
- нам же з Сергієм навпаки таксистів приїхало аж двоє
- я забула рукавички, і за 50 хв до потяга бігала за новими
Одним словом, старт був багатообіцяючим .

[Ul@senko]

ДЕНЬ 1. Чернівці – Хотин або повна Бердаблищадь

(ФОТОАЛЬБОМ)

Чернівці зустріли мінливою хмарністю і комфортною температурою

Тож ми швиденько зібралися і рушили по треку. Самим містом їхали небагато, але воно встигло зачарувати.
Щойно пообіцяла собі повернутися сюди і цілий день присвятити чернівецьким вулицям, будинкам, пам`ятникам – і от вже апчик на Садгору протягує до нас рученята і кличе до себе


Однойменне лісництво потопає у зелені

Власне як і подальша дорога

до оглядового майданчика

і після нього

Узбіччя дороги переливається різними кольорами: білий, жовтий, рожевий, блакитний


Покинутий будинок вже вкотре зустрічає весну у компанії старого колодязя і каштана



Дорогою до озера в Шанцях Сергій ловить камінчик і гне задню перекидку, а Олексій губить навігатор
(на щастя ми їхали позаду і знайшли його. Акурат перед вантажівкою)

Грейдером зкочуємося до Чорнівки

і гайда на Берду!
Сонечко вже добряче пригріває

а милі краєвиди не обіцяють ніц поганого

Втім, Берда так просто не здається: з часом дорога зникає і ми рухаємося по азимуту

Благо ліс не зарослий

З часом з`являється дорога

але веде вона не туди, куди трек.
Втім карта каже, що можна їхати, і, зробивши петельку, дістанемося Берди.
Аби докладніше дослідити цю місцевість розділяємося на дві групи і рушаємо: ми з Сергієм в об`їзд, а Сашко з Олексієм повертаються назад і розвідують інший варіант.
Спуск до Горішніх Шерівців чудовий, і, щойно випірнули з лісу, перед очима відкрився майже карпатський пейзаж

Spoiler

Show

Вздовж лісу і городами спускаємося до села, і виходимо на грейдер, що веде на Берду.
Дорога повністю відповідає карті, тож не без зусиль, але таки дістаємося висоти 515 м.
Сергій поклоняється Берді

А між тим за бортом буяє весна

вже добряче пригріває сонечко

під колесами і у повітрі купа комах-жуків-слимаків

с.Горошівці



Затінок змінює вже майже літнє сонце

а швидкі спуски

передають естафету затяжним підйомам

У Добринівцях вирішуємо перекусити і поповнити запаси води, які тануть на очах


С. Ржавинці



І от НАРЕШТІ! Друга точка маршруту!

Ні, не так. Отак

І знову каруселі: вниз-вгору-краєвиди-вниз-вгору-краєвиди і т.д.



Часом трохи рівнини



краєвидів



і знову каруселі

В готелі смачно поїли, отримали сеанс водних процедур – і по ліжкам.
Завтра не менш важливий день!

[Ul@senko]

ДЕНЬ 2. Хотин – Кам`янець-Подільський або норовлива Ксенія

(ФОТОАЛЬБОМ)

Ранок. Теплий. Майже як вчора вдень. Їдемо закупляти провіант

і подумки готуємося до першого шару справжньої велозасмаги.
За три кілометри вказівник, і от вже нашим очам відкривається дивовижна Хотинська фортеця



Вранці древня споруда ще відпочиває від людей, кидаючи поважну тінь на соковиту весняну зелень

На виїзді з Хотина стоїть знак «Кам`янець-Подільський – 14 км».
На хлопчачих очах бринять сльози надії , але порятунку нема: нам їхати вдесятеро довше


Старовинне польське кладовище (як ми зрозуміли – з одного боку шляхтичі, з іншого – прості смертні)



Тут же можна помилуватися фортецею: з відстані вона геть по-іншому виглядає


Підйоми сьогодні не гірші, тож продихатися і налаштуватися на робочий лад не є проблемою

Натомість дорога до Малинівців радує дивовижними польовими автобанами на кшталт побузьких



А от малинівські схили кагбе натякають: годі відпочивати, давайте попрацюємо!


Спускаємося до Дністра

аби привітатися


і знову дертися нагору

Люди, будинки, джипи – все це виглядає крихтами на фоні дністрової величі

Від швидкісних польових автобанів наші, звиклі до пісків, організми у захваті!

Власне цей знімок був останнім, що Сашко знімає на фотоапарат: спуск + трохи цегли – і девайс пташкою вилітає з сумки.
Сабж було знайдено, а от акумулятор навіки лишився біля Межигору.
Ліс Панівецького заказнику надзвичайної краси (фото на жаль не збереглося), під стать йому апхіл після залишків однойменного замку (біля 90 м набору).
Ізбієніє орга на берегах Смотрича


Заворожуючий краєвид відкривається на околиці Цвіклівців-Других (фото не передає всієї величі – гоу-про не надто любить хмарність)

В с.Устя окупуємо сільмаг, затарюємося водою, яблуками, печивом – і рушаємо далі. Ще їхати і їхати.
Колективний електрофарєз ім. Нікітішни

У с. Велика Слобідка, на місці впадіння р.Мукша у Дністер, затишненько розташувався пляжний комплекс «Дністровська рив`єра»
(фото зроблено трохи згодом, з іншого берега: справа - Мукша, зліва - Дністер)


До слова - місцеві електрички чистенькі, пофарбовані – любо глянути.
Околиці Станіславівки

Тут нас лишається троє – Сергій рушає знайомою вже дорогою на Кам`янець, а ми з Олександром і Олексієм рушаємо підкорювати «вид на Ксенію» - основний об`єкт другого ходового дня.
Оо, Станіславівка. Ооо, ап від футбольного поля… Хто тебе їхав – не забуде ніколи .
Оскільки часу обмаль, Юра написав в смс, що з дорогами по треку в районі с.Яруга не дуже, а задача звучить як «зустріти захід сонця з видом на Ксенію», зрізаємо частину маршруту «асфальтом» по селу.
Врублівецький ліс – чимось схожий на Панівецьку дачу: чисто, безлюдно, таємниче

І підступно. Крок вліво/крок вправо – і вив же рухаєтеся через хащі і траверсною стежкою

Втім напарники мені дісталися не ликом шиті, тож ціною фізичних надзусиль ми таки вибралися на світ Божий

і побачили Ксенію на заході сонця

Spoiler

Show

сподіваюся за місяць вдасться зробити більш якісний знімок на кшталт

Дорогою від Ксенії було чимало дивовижних краєвидів – і природних, і рукотворних, але світла для зйомки гоу-про було вже замало.

Spoiler

Show

Знову ж таки, буде на що звернути увагу за місяць.

А потім була нічна докатка до Кам`янця і смачна вечеря

Після чого Сергій з Олексієм рушили на вокзал, а ми з Олександром рушили ще на кілька апів по місту, аби добрати висоти .
Ця жадібність мало не зіграла з нами злий жарт: виявляється нині поїзд прибуває на 20 хв раніше, ніж того року, тож коли ми під`їхали до вокзалу, посадка вже йшла повним ходом . Заскакували у тамбур, як є, а вже потім неспішно чохлили коней.
А потім був чай, спогади і обговорення до 3 години ночі…

[Ul@senko]

Отже, маршрут виправдав всі покладені на нього сподівання .
За місяць сподіваюся розвідати відрізок Заліщики – Хотин, тож матимемо 4 повноцінних маршрути для розкатки по рельєфу

Spoiler

Show

Заліщики-Хотин, Чернівці-Хотин, Хотин-Кам`янець і класична Бакота

Хочу від щирого серця подякувати всім, хто підтримав і допоміг втілити цю ідею.
Окрема величезна подяка Олександру за фото і відео: щось знімати на таких маршрутах – це справжнє геройство .

[bertal]

Надзвичайно!

[AlexGer]

Сашко не знайшов таксі, і порулив під дощем на міську електричку

Это было тупо... 2 часа вызывал такси с двух сайтов и пяти служб по телефону при цене заказа, которая более чем в 2 раза превышает тариф, а когда пулей выехал под дождь на последнюю электричку, то ехал под звуки звонящих мне таксистов...

Втім, Берда так просто не здається: з часом дорога зникає і ми рухаємося по азимуту

А вот тут самое интересное, потому что накатистая дорога заходит в лес, а там пропадает. Особенно печально то, что она там когда-то была, потому как вырубка по карте шире чем там где эти дороги реально есть.

розділяємося на дві групи

С Лешей знатно походили по лесу и пытались идти по треку. Забавно, потому как по треку когда-то была дорога - там насыпь, вырубка и колея, но заросло настолько сильно деревьями и малиной, что идти было проще рядом в 50м.
Вышли на какую-то тропу, по ней по возможности то ехали, то шли. По дороге стараясь не наступить кучу здоровенных улиток.

Spoiler

Show

В итоге вышли так на открытую площадку с вырубкой от которой уже была дорога. Обнаружилось, что пока гуляли по густому лесу Леша погнул и перекидку и крюк. Кое как доехали до Берды и стали ждать остальных.
Поели, поровняли перекидку еще немного подождали и решили потихоньку ехать, но через км Леша обнаружил, что потерял навигатор.
Точно зная, что на Берде он еще был на руле пошли прочесывать дорогу. Искали не менее получаса, а когда нашли, то нас как раз догнали Аня с Серегой.
Маршрут первого дня ехать по сухому и прикатанному в след раз будет довольно весело. Рельеф, виды
Прелесть заключается в том, что асфальта самый минимум, большая часть грейдер и грунты. Много затяжных апов, стремных градиентов нет, зато есть быстрые и продолжительные спуски, на которых можно по несколько минут ехать со скоростью 50-60км/ч.

Власне цей знімок був останнім, що Сашко знімає на фотоапарат

Вот тут была печалька. Как вылетел фот я заметил сразу, остановился, развернулся.
Фотик я нашел сразу же, а вот аккум, который из него выпал я искал, наверное, час, ихсодив дорогу в 50м вперед и назад и выкосив ногами траву в округе я его так и не нашел
Немного злой, от того, что на столько отстал от группы и зря потратил время, сразу же блуканул, потом выехал на карьер, через который дальше должна быть дорога.
Там на меня выскочили 3 мелкие но ООООчень громкие шавки и бухарь-охранник с малиновой мордой. Со слов охранника я понял, что уже не первый кто сюда сегодня ломится и поехал в объезд.
Это все меня насколько разозлило, что только большое отставание от группы меня сдержало не остановиться и не навалять этому всему сброду в карьере после слов "ща ружжо достану".
Но злость было куда вылить и втопив по треку с нехорошей перспективой ехать весь день соло, через 32км после потери аккума я таки нашел группу, которая тем временем заматрасила возле магазина.

Ліс Панівецького заказнику надзвичайної краси (фото на жаль не збереглося)

зато все есть на видео)

Після чого Сергій з Олексієм рушили на вокзал, а ми з Олександром рушили ще на кілька апів по місту, аби добрати висоти .

Заезжаем на вокзал - народ заходит в поезд. Ну дыбилы мы, че тут взять...

[AlexGer]

Видяшко с первого дня

phpBB [media]

[AlexGer]

Пройшло більше року, завтра знову повертаємось в ті місця
Згадуємо як пройшов другий день:

phpBB [media]