Дааааааа, такого ТРЕШАКА в моєму веложитті ще не було
Абсолютно дике Сонце, постійний апхіл, камінюччя, кам'яні апи розміром з п'яти-поверхівку і диким градієнтом
Вперше в покатушці у мене закінчилась вода, ледве не розтаскали на вчерю собаки вівчарів, спуск на трек прямо через ліс... Коротше повна
ПізБіда
І це тільки перший день, нема чого і розказувати які думки в голові від такого
2-й день виявився більш милостивим до дистанції-набору, але тільки не Сонечко, Сонечно смалило так що чутно було як смердять покришки на вєльчику. Організми набирали таку дозу тепла що навіть водяне охолодження під водоспадом лише з 3-5го заходу охолодило наші тєла, але відчуття коли розпечене тіло потрапляє під холодну водичку закарбовується в мозку на все життя
Проте вечором сталося те до чого ніхто із групи не був готовий... ОБЖИРАДЛО
Смачнюча кухня, фантастичні ціни, приємний персонал — в номери ми залазили навколішки.
Того ж вечора, за ннадцятою чашечкою чаю помічаємо якусь дивну світло-музику за найближчим хребтом, та й розгулявшийся вітер теж про щось натякає... Скориставшись благами цивілізації, у вигляді мобільного інтернету, бачимо що чітко через нас рухається не кислий такий грозовий фронт... Сказати що Орг був засмучений, то нічого не сказати
А шеф-кухар у кафешці, між тим, злісно потирав рученята
Кінець першої серії.
Не ищи Бога, не в камне, не в храме - ищи Бога внутри себя. Ищущий, да обрящет.