Та да, незручно тепер, коли не можна редагувати назву
.
Всім дякую за компанію, отак чудовенько ми сьогодні покатали
Із знімками туго - фотографи не доїхали, а мій фот більш-менш лише макро знімає. Втім має бути кілька кадрів з телефонів.
Ліси - нині це справжні джунглі, дощі у поєднанні з теплом роблять свою справу.
Найяскравіші враження лишив по собі ліс на відрізку 19-22 км: із непоганою швидкістю змінювалися гілки зліва-справа, дерева, що нависали згори і колоди для дропчиків. Відчуття були, як у вовка на останньому рівні
Окремо хочу згадати
долину Ірпіня: там нині ліси з трави у два моїх зрости і метрова трава між ними (на доріжках)
.
Навіть косять сіно у промислових масштабах, тому частина берегів виглядає так
а частина - так
Сінгли - чудові, багато. Найцікавіший - 57-58.7 км (перші 700 м - пішоходна доріжка між молодих дерев, наступний кілометр - доріжка у старому лісі).
Головне - не проґавити заїзд на нього.
Тюльпани - дивовижні! Це таки варто було побачити і понюхати.
Правда, квіти трохи зависоко висять (хто хоче глянути ближче - штук 5 тюльпанових дерев є у Сирецькому дендропарку), але аромат
..
Круасани - ну тут навіть не знаю, що написати. Смакові рецептори досягли піку задоволення.
Загалом маршрут мені дуже подобається - швидкий, різноманітний, але треба буде допиляти ще пущанський відрізок (після 75.5 км): подекуди піску з гіркою (навіть зараз, після дощів).
П.С. Олеже, фігассє в тебе телефон фоточки знімає
Краще зноситися, аніж заіржавіти.
.
. ЇЇ, певне, всі запам’ятали. Бо кількість "ой!" дорівнювала кількості участників, коли ми проїзджали через кропиву, я рахував 
.
