phpBB [media]
Отже, ідея полягала в тому, щоб відвідати усі місця, зазначені у маршруті, за найкоротший термін (так як усі учасники працюючі, а як показує практика, завжди перед запланованим походом тебе на роботі нагороджують титулом "незамінного працівника місяця" і зобов'язють "за 2-3 дні бути на робочому місц" )). Ночівлі були заплановані і заброньовані у хостелах Синевирської поляни і Берегово. Харчування - в придорожніх кафе (колибах) та інших закладах громаського харчування.
Так як туристичного спорядження та продуктів харчування везти необхідності не було (та і 2 з 4 велосипедів були не готові до перевезення цього всього статку), а змінний одяг та ремкомплект
Група складалась з двох чоловік на МТБ (без рюкзаків, з баулами) і двох чоловік на шоссе, відповідно з усіма нажитками за спиною))
1-й день. Воловець-водоспад Шипіт - Синевирська поляна 80 км. 1485 м.набір висоти.
Близько 14 години 25 червня прибули на станцію "Воловець". Зустрів нас Воловець сонячною погодою, проте за півгодини збору велосипедів та виходу/виїзду на маршрут, почалась досить затяжна злива, яку близького години ми "перестояли" на автобусній зупинці при виїзді з міста.
залізнична станція Воловець
Водоспад Шипіт (слава фотошопу, завдяки якому були ретельно "підтерті" групи людей з селфі-палками)
І якраз ось із цього "місця для відпочинку" почалась сама "цікава" (як на мене) ділянка дороги усієї подорожі - підйом на Синевирський перевал Міжгір'я-Синевирський перевал - майже 11 км. підйому з загальним набором висоти 456 м.
Дорогою на Сиевирський перевал
На перевал
Синевирський перевал
2-й день. Синевирська поляна - оз.Синевир - Вільшанське водосховище - Хуст - Берегово. 161 км. Набір висоти - 1100 м.
Наш "хостел"
Озеро Синевир
Наші молитви таки були почуті, і починаючи з с.Синевир якість дороги значно покращилась. Вже навіть з'явилась можливість оглядати оточуючу красу, а не тільки ями перед собою. А краєвиди навколо були дійсно чудовими Зліва (по напрямку руху) - Привододільні Горгани (хребет Пішконя), минулого року був там, на хребті.
Щастя було, звичайно, не довгим (всього десь кілометрів 15). І знову бездоріжжя. Дорога по-при Вільшанське водосховище знову лиш на карті, а в реальності - напрямок руху...
Вільшанське водосховище. Теребле-Ріцька ГЕС
Одразу біля Теребле-Ріцької ГЕС - перший прокол. Оперативна заміна камери під пильним наглядом "випившого" працівника служби охорони водосховища. Рухаємось далі.
А далі 50 км "нетуристичних" закарпатських сіл.
Якраз посередині цієї "ну, зовсім не туристичної" місцевості - в с.Забрідь (назва відповідна)) - несправність ТЗ. Деформований шатун одного з МТБ (того ж що і "зловив прокол" 25 км тому). Дивом придбаний вживаний шатун, у місцевого жителя за 50 грн. Заміна. Котим далі
Обід (скоріше вже вечеря, тому що 19.00) в придорожному кафе перед Хустом і ще 60 км попереду.
60 км попереду, але не все так просто... В славнозвісного своїм "везінням" МТБ відпадає педаль))) Знову ремонт (заміна).
Сонце невпинно ховається за обрій, рухаємось далі.
Хоч якогось різноманіття в монотонний рух останіми 40 км внесла табличка "Прикордонна зона" і україно-венгерські вказівники та рекламні щити.
22.00 Кава на АЗС"WOG" в прикордоному с.Вилок, і нічна фінішна пряма - 20 км. до м.Берегове.
Заселення у хостел. Душ. Вечеря. Відпочинок.
3-й день. Берегове-Мукачеве-палац Шенборна-Воловець. 100 км. Набір висоти - 1270 м.
Особливо "подяка" тому, хто подав чудову ідею: "А давайте, снідати не будемо, а раніше виїдемо (поки прохолодно). Десь за Мукачеве вже поїмо. Скільки там тих 25 км?"...
8.00 виїзд. Проїхали 15 км. Швидкість руху 15-16 км/год. Відверта нестача енергії в організмі. Голод.
До Мукачеве не "дотягнули". Перша зустрічна АЗС "WOG" - хот-доги, шоколад, родзинки, кока-кола.
Замок Паланок (Мукачеве)
За Мукачеве - виїзд на М-06 Київ - Чоп. Чудова дорога, супер узбіччя (для велосипедиста) і шаленний вантажний і легковий траффік. Палац Шенборнів (тепер санаторій "Карпати")
І ось він, останій (як я думав, і дуууже помилявся) на сьогодні перевал. Нижні Ворота - Абранка. Важко, але радує,що прохолодно, і до Воловця "рукою подати".
Вид з превалу на Воловець
Вечеря (до-речі, можливо комусь стане у пригоді ця інформація: У Воловці, після 19.00 ні в одному ресторані/кафе не працює кухня. Там усі напевно вечеряють до 19.00).
22.30 потягом до дому.
музичне відео з екшн-камер
phpBB [media]
phpBB [media]