Похід таки вдався на славу
.
Пройшли 22 км з середньою швидкістю 4,5 км/год
(хоча більше половини шляху проходили по полям, сніжній цілині і горам).
А ще ми зустріли весну. Вона вже зовсім поруч!
На старті:
Доки дісталися до першого озера - вже визирнуло сонечко
Далі на нашому шляху - гірки
Знайшли черепок чийсь, так і не дійшли згоди, кому він належить
На полях подекуди ще досить пристойний шар снігу
"Місток" через річку
Зупинилися погрітися на сонечку
Скориставшись моментом, зателефонували додому. Виявилося, в Києві в цей час йшов невеликий сніг
...
"Тягун" до Трипілля. Сонце в спину.
Трипільське гісмєтєо (по аналогії з
гіперіонською цеглиною )
В Трипіллі вже весна
Після відвідин місцевого магазину тепер ми знаємо, як культурно відпочити
В цехи Трипільської ТЕС можна і позаглядати, і навіть зайти
До речі, дуже відчутна різниця між снігом біля ТЕС, що працює на вугіллі, і снігом у Києві.
Біля вугілля сніг БІЛИЙ і ЧИСТИЙ, на відміну від міського
.
Всім дякую за чудову компанію. Тепер ми точно знаємо, що весна неминуча!
ВСІ ФОТО:
http://ulasenko.io.ua/album593259
Краще зноситися, аніж заіржавіти.