Sevych, дякую за
фотки .
Трек можна подивитися/скачати тут:
http://biketrack.in.ua/borova-motoviliv ... nivka.html
Загалом маршрут мені сподобався. Треба підкоригувати деякі відрізки і обов`язково повторити
.
На старті зібралося нас 9. За кілька кілометрів маємо -2
До Плесецького дістаємося на одному диханні, насолоджуючись грунтами і розвідуючи нові дороги.
Перед Боровою Антон вирішує трохи збавити темп: коліна дають про себе знати
.
Трохи згодом Сергій з Віталієм спокушуються на дивовижний сінгл, інші ж крутять по треку і таки знаходять пам`ятник
Знаходиться він просто посеред квадрату лісу, без нормальної дороги/під`їзду
.
Боровою трохи петляємо, і от вже на горизонті бачимо мотовилівську церкву 1862 р.
Поряд - магазин і кіоск "кулиничі" з випічкою і піроженками
. Тут нас наздоганяє Віталій.
Поповнюємо запаси, обідаємо - і в дорогу: довгі матраси восени не у пошані
, тим більше, що день видався вітряним.
Відразу за поворотом піднімаємося на гору - і нам відкривається вид на склеп Руліковських, де нині триває реставрація
Поспілкувалися з реставраторами, дізналися, де шукати руїни костелу і рушили. Лишилося від нього небагато, але судячи з усього будівля була чималенька. Його ніби-то теж чекає реставрація, цікаво буде побачити, що з того вийде
Навпроти - Будинок культури с. В.Мотовилівка
Будинок-корабель К.Ратника знаходимо без зусиль
Нині тут
Будівля досі ціла, у т.ч. дерев`яні частини, але відтінок занедбаності присутній
.
А от поряд.. Поряд знаходимо будівлю: вікна побито, підвал завалюється
Біля входу - алея з бронзовими фігурами
Вирішуємо позаглядати у вікна
І там таки було на що глянути! На вході - шафи і купа документів, а через два вікна спостерігаємо хім.лабораторію
Наступний об`єкт - монастир, що будується у с. Мала Солтанівка. Рухаємося до нього вулицею контрастів: з одного боку - закинута напівзавалена хата, а навпроти - новий триповерховий дерев`яний котедж. І от з-за повороту відкривається вид на церковні будівлі
Тепер я вірю в прочитану раніше інформацію (ніби цей монастир має бути більшим, ніж Лавра).
Це не просто церква і келії. Це ціле місто, з величними будівлями, багатими воротами, вулицями, садами
(фоток небагато, не наважилися заїхати всередину: ззовні бігав якийсь недоброзичливий священник)
мені здається, я починаю розуміти, кому на Русі жить хорошо (С)
Вітова гора
Вздовж залізниці і полями дістаємося Липового Скитка. Стежкою виїздимо до місцевого блакитного дива - церкви 1706 р.
(на території під ялиною досі стоїть пам`ятник радянському солдату)
Після Бобриці прощаємося з Віталієм, і докручуємо вже утрьох: трохи лісом, але переважно швидкими накотистими польовими дорогами.
Краще зноситися, аніж заіржавіти.