думаю проблема утилизации мусора одна из немногих, где каждый может внести свою лепту
отчасти - в помощи при акциях вроде этой
http://www.velokiev.com/forum/viewtopic ... ht=#325450
отчасти - начиная с себя и в своём офисе
http://www.velokiev.com/forum/viewtopic.php?t=11542
конечно это добавляет хлопот - ставить специальную коробку для бумаги и потом её ещё куда-то тащщить :^:
Но ведь надо же когда-то начинать :smt083
Потому что удел красиво говорить (и при этом н и ч е г о не делать) это стезя наших политиков. :smt078 Вряд ли кто-то из нас хочет быт похож на этих
<вырезано внутренним модером Тряма>
Не знаю у кого как, а у нас коробка приличных размеров бумагой наполняется за неделю.
\до раздельной утилизации другого мусора пока не дошло\ :Search:
..ещё в прошлом году я смотрел фильм о Японии, снятый одним из знакомых
больше всего поразил график, согласно которому следует выбрасывать мусор ! :shock: :-o :smt118
консервные банки (ч и с т ы е ! \ то есть вымытые\ ) в третий четверг месяца
батарейки - в третью пятницу
стекло - в первый и третий вторник
пластик - каждый пятый день...
-- я утрировал сроки, поскольку тогда не ставил своей целью запомнить.
но факт - каждому жителю дают табличку с графиком что и когда можно выбрасывать :smt118 и за этим процессом бдительно следят и наказывают за нарушение ! :smt075
..конечно мы не Япония. :-o места для мусора у нас много :smt017 (наглядный пример - Лысая гора) :smt010
НО
****************************************************
Роздільне збирання відходів – це збір відходів на місцях їх утворення в окремі ємності, в залежності від матеріалу, з якого вони походять.
Тобто, ми НЕ ЗМІШУЄМО відходи, яких збираємось позбутися.
Змішані відходи – це сміття. А роздільно зібрані – ресурси.
Якщо ми складаємо різні види побутових відходів окремо, щоб не виникла токсична реакція між ними чи взаємне забруднення – то одержуємо ресурси, які можна повторно використати, зберігаючи навколишнє середовище та заощаджуючи значні кошти.
Отже, відходи – це ще НЕ сміття.
Спираючись на європейську практику, найбільш ефективним визначено сортування відходів на чотири фракції – скло, пластик, папір, та інші відходи.
У США та Європі 95—97% відходів підлягають вторинній переробці. Лише 2% утилізується – надходить на екологічно безпечні полігони по захороненню відходів або сміттєспалювальні заводи.
Що корисного у відходах?
Наприклад, візьмемо стандартну дволітрову пластикову пляшку, яку ми зазвичай викидаємо як непотріб. З неї можна виготовити багато корисних речей:
5 пляшок достатньо для виробництва волокна для великої спортивної майки.
20 пляшок достатньо для виробництва утеплювача зимової куртки.
25 пляшок достатньо для виробництва волокна для светра.
35 пляшок достатньо для виробництва утеплювача спального мішка.
60 пляшок достатньо для виробництва 1 м2 килимового покриття .
Паперові та скляні відходи також надають багато можливостей до повторного використання.
Єдиною вимогою, що дозволить досягти прекрасних результатів у вторинній переробці, є якісне сортування відходів. Це неможливо без допомоги населення – роздільного збору побутових відходів ще у власному помешканні.
Яким чином сортують відходи у Європі?
Німеччина. Роздільний збір відходів практикується більше 15 років. На вулицях міст можна побачити 10-15 видів різнокольорових контейнерів для окремих видів відходів. Сьогодні ця країна має найкращі показники з повторного використання ресурсів.
Чехія. У цій країні відходи сортують за трьома видами: папір, пластмаса й скло. Останнім часом окремо збирають також картон (або паперову тару) і біовідходи – залишки біологічних продуктів приватних господарств.
Апарат міської влади координує розміщення поблизу житлових будинків кольорових контейнерів, у які жителі поміщають заздалегідь розсортовані відходи. Чим сумлінніше попередньо відсортовані відходи, тим якісніше буде використано отриману сировину.
Чехія запозичила принцип фінансування «Зелений пункт» (Grunne Punkt), що діє в багатьох європейських країнах: «платить той, хто забруднює». Тобто виробники споживчих товарів, які використовують для своєї продукції тару, повинні здійснювати внески у загальний фонд. З цього фонду субсидуються підприємства з утилізації відходів або формуються інвестиції в розвиток переробної інфраструктури.
Cитуація в Україні
У досвіді поводження з відходами Україна на кілька десятиліть відстала від розвинених країн.
Обсяг побутових відходів у нашій країні не надто відстає від середньоєвропейського показника і становить близько 38—40 млн. м3 щороку (або близько 10 млн. тонн). Загальна ж маса твердих відходів у країні сягає 1 млрд. тонн щороку.
Тільки жителі Києва викидають щодня близько 3,3 тис. тонн сміття.
Домінуючим методом утилізації побутових відходів в Україні було і залишається їх поховання на полігонах ТПВ та звалищах, яких офіційно сьогодні налічується понад 770. Переважна більшість звалищ (від 80 до 90%) працюють у режимі перевантаження, з давно порушеними проектними показниками щодо обсягів надходження відходів.
Жоден з полігонів не відповідає європейським вимогам поховання відходів, багато з них становлять екологічну небезпеку. Шкідливі компоненти, що утворюються під час розкладання, попадають у підземні води, пари шкідливих газів – в атмосферу. Скажімо, пластик, з якого зроблена більша частина упаковки, міг би бути перероблений і знову пущений в обіг, приносячи користь і прибуток. В нашій країні, замість цього, він стає найбільш небезпечним сміттям, що не розкладається в природному середовищі. Якщо нічого не змінювати, то незабаром ми зіштовхнемось із проблемою тотального забруднення середовища пластиком.
Полігони розміщені поблизу міст і приймають, відповідно, міські відходи. Щодо селищ, то, в переважній більшості, сміття там просто вивозять за околиці і скидають у природні заглиблення (ярки, рови тощо). Дуже поширена практика вивезення сміття на лісові галявини та луки.
Щодо ситуації в Києві, то більша частина столичних відходів потрапляє на полігон №5 і на завод по спалюванню сміття «Енергія». Але, якщо раніше київський полігон №5, побудований 19 років тому, не пропускав фільтрат у ґрунт і ґрунтові води, то зараз на полігоні утворилося ціле озеро фільтрату. Відтак, теперішній вміст токсичних речовин у ґрунті навколо полігону перевищує припустимі норми в сотні разів.
Окрім того, як повідомляють екологи, завод «Енергія» є головним джерелом викидів у повітря диоксину та окису азоту. Встановлено, що це призводить до розвитку цілого ряду хвороб у населення.
Перспективи вирішення проблеми відходів
Компанія «ГрінКО», глибоко розуміючи проблему відходів, яка існує в Україні, і, зокрема, в Києві, бачить єдине правильне рішення – роздільнє збирання відходів та їх якісне сортування. Тільки у такому випадку корисні компоненти, що підлягають вторинній переробці, не будуть потрапляти на полігони, це суттєво зменшить навантаження на ці об'єкти, що позитивно відіб'ється на екології та економіці країни.
Впровадження даної концепції можливе лище за активної участі населення й підтримки міської влади й держави - тож зробимо Україну чистою разом!
http://www.greenco.com.ua/media/Logist2.gif
http://www.greenco.com.ua/page_56.htm
**********************************************************
..... кто что думает по этому поводу ?