23.08.2013 (R) Беловежская пуща - Шацкие озера (24.08-28.08)

[dmytrof]

23.08.2013

Маршрут: Есть замысел совершить путешествие по маршруту Заречное - Пинск - Беловежская пуща - Брест - Шацкие озера.

Так как раньше никто не откликнулся на данное предложение, то вот оно стало актуальным только сейчас. Сейчас двое участников, ищутся остальные.
Выезд с Киева поездами до ст. Ковель (так как билетов прямых нет, есть другие варианты доезда, об этом в личке). Дальше посещение Шацких озер, Бреста, Беловежской пущи, Пинска, озера Нобель, подъезд узкоколейным поездом.
Маршрут на 5 дней. Возврат 29 августа утром в Киев.
Требования: возможность в Беловежской пуще проехать 100 км за день. Иметь с собой исправный вел, необходимые вещи для ночевки в палатках.
Буду рад компании.
Связь здесь, скайп dmytrof , тел 096 7872223, email: mybest@ukr.net

Сбор: 17:25 cт. Киев-пасс
Старт: 08:00
Место финиша: ст. Киев-пасс.
Километраж: ок. 300 км
Грунт/асфальт: 10/90
Темп: 15-20 км/час
Брать с собой: Вел, снаряжение
Связь: здесь, скайп, тел. 0967872223

Регистрация
Зарегистрировано: 2
Участники: dmytrof  +1  14.06.2013 16:27

[dmytrof]

Карты велосипедных участков:

http://goo.gl/maps/FTefv
http://goo.gl/maps/3YVLu
http://goo.gl/maps/mZQc8

[yozik]

Обязательно заедьте на озеро Нобель. Красота неописуемая, вода кристальная, а главное никакие охранники природы не побеспокоят. "Шацкие болота" и рядом не валялись.

[psi-victor]

Предварительно заинтерисован со мной еще +3 человека. Планировали сами. Но нет гпс.

Мы хотели посмотреть Свитязь, можно каким-то образом, его тоже посмотреть?

[Chudo]

Привет
Сегодня вернулись из похода по беларуссии
поездка класс дороги ровные
если интересно звони

[dmytrof]

Данная покатушка перенесена на 23.08 (выезд с Киева вечером), назад - в Киеве 29 августа утром.
В программе достойное окночание лета с ночевками на озерах - Шацких и Нобель, осмотр Беловежской Пущи и беларуских городов Бреста и Пинска.
Ищутся участники!!! Данное предложение действительно до завтрашнего вечера

[qwedor]

Добрый день, едем похожим маршрутом, но 31 выезд и 07,09 обратно. но с заездом в Брест. кому интересно - можем взять в команду.

[dmytrof]

Добрый день, едем похожим маршрутом, но 31 выезд и 07,09 обратно.

К тому времени мы уже приедем Едем свои маршрутом 23.08 Можно присоединяться!

[dmytrof]

Звіт про похід

Нарешті те, що мріялося продовж пару років, здійснилося. Шацькі озера, Біловежська пуща і чудо-поїзд укранського Полісся – всі 3 дива в одному велопоході. Аля як часто буває – не 3, а значно більше. Все це відбувалось упродовж 5 днів: 24-28 серпня 2013, формат велопоходу – автономний, тобто з ноівлями в наметі. Весь похід проходив на рівнинній територій із мінімальним набором висоти.
А тепер спочатку і по черзі.
Збори та старт
Не зважаючи на те, що довго кликали-гукали, довелося відправитись у мандри удвох: я і Льоха (Alzdor), з яким познайомилися минулого року у велопоході по Арабатці, анонсованому на ВелоКиєві.
Через пошуки учасників, відкладали купівлю квитків. Зрештою у переддень Дня Незалежності їх швидко не стало, тому їхали до Ковеля з пересадкою у Шепетівці з регіонального поїзда на звичайний київський. Як завжди, пощастило з вагоном. Сідаючи у вагон, провідниця зітхала:
- Повен вагон роверів, ще й ви тут. Ну чому в один вагон...
- Нас тільки двоє.
- А там ще сорок!
А коли складали вели на третю полицю, ця ж працівниця УЗ приказувала:
- Не можна на це дивитись...
А що там дивитись – тільки вляглись, як вже Ковель. На платформі у компанії ще двох груп велосипедистів готовулись починати велоподорожувати.

[dmytrof]

День 1. Ковель – Шацькі озера (озеро Пулемецьке). 105 км

Оглянувши трошки Ковель, вирушили у напрямку Шацьких озер.

[dmytrof]

Докрутили до Любомля. Половину шляху на сьогодні подолано, хоча був ще пізній ранок. Наш перекус, тобто ланч, був у місцевому парку-сквері у центрі з видом на ратушу-церкву та поміж пам’ятниками мужнім синам народу, що долучилися до боротьби за незалежність нашої держави. З Днем Незалежності, Україно!

[dmytrof]

Далі зупинялися біля озера, ще не одному з Шацьким, але живописному. Льоша вирішив купанням перевірити, чи не солона у ньому вода, бо піна, яка хиталася на хвильках в озері, ставила питання щодо наявності солі у воді.
Перетнули Прип’ять, яка була схожу на маленьку канаву. Але ми до тебе ще повернемося згодом!

[dmytrof]

А ось він Світязь-велетень. В однойменному селі милувалися красою озера, яке чомусь не здавалося глибоким, бо, як і на Азовському морі, аби дійти до глибини, треба було від берега пройти чималу відстань. Грілися в проміннях сонечка, яке тільки-но вийшло з-за хмар, захоплювалися природою, спостерігали за іншими відпочивальниками, обідали.

[dmytrof]

До озера Пулемецького доїхали через ліс новою рівнесенькою асфальтованою дорогою. А потім, проїхавши лісовими-польвими дорогами вздовж озера, знайшли чудове місце для стоянки з гарним входом в озеро, яке майже всюди оточене очеретом, чагарниками та деревами.

[dmytrof]

День 2. Шацькі озера – Брест. 102 км
Ранок на озері почався рано, разом з першим промінням сонця і першими рибалками, які звісно знали про це місце і поспішали на своє полювання, створюючи чимало галасу навколо своїх зборів. Зато мали більше часу на магічне медитування біля озера, купання і загоряння. А ще мали на сніданок десерт: надзвичайно смачна стигла ожина та печені яблука.

[dmytrof]

Уповній мірі насолодившись озером, вирушили у напрямку села Пулемець. Шлях пролягав піщаними стежками понад озером та через ліс. В одному місці був перегороджений річкою або каналом. Правда, переправитися на протилежний берег було дуже просто. Для цього було пристосовано дерев’яний човник. Цей зручний девайс викликав в нас море задоволення.

[dmytrof]

У селі наша дорога стала асфальтованою, почали розганятися. Аж раптом поворот – і вже опинилися на українському пропускному пункті до Білорусі. Там довго не затримувалися – лише пару хвилин сумнівів прикордонника щодо відповідності Льохи і його паспорта, бо мали вони не дуже схожі обличчя. Ну в чомусь це правда .
Згідно карти України ще мало бути на 3-4 км. Ніхто не обділив нашу країну, до Білорусі стільки ж і їхали, але якось дивно, що така значна відстань між пропускними пунктами. У білоруських прикордонників було надзвичайно швидко, наче їм взагалі не до туристів. Я вирішив перепитати у велосипедистки, яка також претинала кордон:
- Це все? Можна вже виїжджати звідси?
- Чєвоооооо? – жінка виявилась білорускою.
Перепитавши російською, отримали позитивну відповідь.
В’їхали у село Томашовка, звідки планували під’їхати дизелем до Бреста, до відправлення якого було ще півгодини. Але не змогли купити квитки, бо ми не мали місцевих рублів, а була неділя і банк з обмінником був закритий. Безрезультатно просили людей продати їхніх рублів за наші гривні або американські долари. Один лише човік мав бажання і грошей, аби купити 5 доларів, але в нас було мінімум 20-доларова банкнота.
Не втрачаючи час, вирушаємо до Бреста на велах. Гарний білоруський асфальт зробив це завдання не дуже скланим. 60+ км подолали на одному диханні з єдиною зупинкою-перекусом біля соковитої груші.

[dmytrof]

О п’ятій вечора були у центрі Бреста. Обміняли гроші, пішли в магазин за харчами, біля якого зустріли пару наших колег з Москви, які теж їхали до Біловежської пущі. Вони запропонували скласти їм компанію, але ми відмовились, бо то був не наш формат, що випливало з того, як хизувався один з росіян пляшкою горілки, яку придбав у магазині і вибрав саме ту, яку «охраннік совєтовал».
Оглянули Брестську фортецю. Правда, місцями від неї уціліли лише підвальні частини. Але весь комплекс вражає. Чого тільки вартий пам’ятник у виключно радяському стилі у вигляді величезної голови солдата. Похмурість і жорсткість, а разом з тим мужність і відвага, які читаються на обличчі, передають розуміння величі подвигу, до якого вдалися радянські війська у боротьбі за свободу.

[dmytrof]

Біля фортеці позаглядали через паркан музею залізничного транспорту на його експонати. Щкода, що музей був вже закритий, але нічого, у нас по плану буде ще «живе» залізничне чудо. Трохи покатавшись по вулицях і парках Бреста, вирушили за місто. Вибравшись з урбаністичної цивілізації, одразу почали шукати місце для ночівлі, бо вже стемніло. Зупинились у лісі при дорозі.

[dmytrof]

День 3. Брест-Біловежська Пуща. 94 км.
Ніч була спокійною і навіть вранці ніхто не заважав досинати те, що не доспали у попередні два дні. Вирушили із стоянки майже об одинадцятій. Пізній виїзд та сильний зустрічний вітер не додавали оптимізму. У місті Кам’янці перевели подих, підкріпилися у місцевій кулінарії. Відпочиваючи, оглянули місцеві визначні місця – собор та вежу.

[dmytrof]

Лиже о 3 дня прибули до центрального входу в Біловежську пущу. Тут нам запропонували 3 види розваг: музей природи, вольєри з тваринами та веломандрівку по лісу. Ми взяли все.

[dmytrof]

Почали з музея, в якому побачили велику кількість різних тварин та птахів, але, на жаль, у вигляді опудал. Дуже привітна працівниця музею зі своєї ініціативи цікаво розповіла про музей і заповідник в цілому, пояснила, що заради музею можна пожертвувати по одній різній тваринці. Так, наприклад, зараз у Пущі 430 зубрів на білоруській та 440 – на польській стороні, а це вже максимально критична кількість і збільшення їх чисельності може призвести до знищення лісу, бо полюбляють зубри кору дерев.

[dmytrof]

Вольєри схожі на зоопарк, але тваринам надано більше простору.

[dmytrof]

Для огляду самого заповідника обрали найдовший маршрут, який майже повністю покривав всі цікаві місця, які позначалися як на карті, так і в дійсності спеціальними табличками. Деякі з них були вигаданими, аби збільшити саму кількість таких місць, як то наприклад «атака короїда», але більшість все-таки вражала, наприклад дуб-патріарх, багаторічна сосна тощо.

[dmytrof]

Маршрут пролягав через ліси – хвойні і листяні, інколи навіть з такими напівекзотичними деревами для лісу, як граб, ясень, клен. Мандрували асфальтованою дорогою, як злітна полоса, але можна відхилитися від маршруту і проїхатися грунтами або ділянкою дороги, де йде ремонт.