Знову ліс і пісочок
Піонерський табір посеред лісу
Руїни аеродрому «Малейки»
Колишній табірний навчальний аеродром Чернігівського ВВАУЛ. Під час аварії на ЧАЕС у 1986 році використовувався для забезпечення польотів авіатехніки ліквідаторів аварії. Після завершення ліквідації аварії на ЧАЕС став "кладовищем" цієї авіатехніки, яка тут незабаром була повністю розібрана і знищена. ЗПС мала комбіноване покриття: метал + бетон. Металева частина ЗПС також демонтована і розкрадена місцевими жителями.
Доїздили вже затемна. Залишалося якихось 15 км, коли раптом дорога в потрібному нам напрямку пропала.
Знайшли грунтівку, паралельну треку, поїхали нею.
Але яка ж то була б поїздка без блукань? Кругом темрява, попереду висока трава і ліс
, а за спинами - комбайн збирає врожаї
Діватися нікуди, пішли шукати вихід до цивілізації. Трава закінчилася канавою
за якою, втім, було вже село. Довелося з'їздити на асфальт, оскільки частині групи подібні пригоди після 125 км у сідлі були не до смаку.
Фінішували о 20:00
Душ, перевдягання — і от вже гаряча вечеря на столі.
Особливо смачні - бочкові помідори
Їх було багато, але ніхто не вижив у нерівній битві з шістьма голодними організмами
(якщо вірити пульсометрам, витрачено було у середньому по 5-8 тисяч калорій).
До 23:00 вже полягали спати, оскільки будильник заведений на 4:00...
Вранці поснідали, подякували хазяїну і його дружині за гостину і рушили на вокзал.
Нічне місто було майже порожнім, тож доїхали швидко. Встигли скласти велосипеди і попити кави-чаю
Тож, майже все заплановане вдалося. Залишилося ще кілька місць, які хотілося б відвідати, і фінішний відрізок треку (~10 км), який лишився нерозвіданим, тож навесні поїдемо знову, але вже у реверсі. Місця прекрасні, однозначно варті уваги.
Фотографи наші (Павло і Едік) потрудилися на славу: робили відповідно 108 і 400 знімків.
За що їм величезне ДЯКУЮ
. Буде що згадати
http://www.flickr.com/photos/97653034@N ... 260199135/
Краще зноситися, аніж заіржавіти.