Спасибо за компанию! Для меня первый раз такое. Хоть и не по всем пескам с вами откатал, от дома и обратно комп показал 162 км - для меня это пока рекорд. Понял что такое настоящие пески на отрезке возле конечного пункта(а ведь они мокрые были), буду менять резину и улучшать физ подготовку...
на майбутнє зарікаюсь брати новачків на такі маршрути, оскільки на очікування було потрачено масу часу
(і це при тому, що з групою пройдено лише ~35 км, і половину пісків було зрізано асфальтом).
...На місце збору я приїхала геть застуджена - з хриплим голосом і нежитем.
Протягом маршруту дуууже не вистачало нормальної роботи легенів, але де ж їх взяти під час хвороби
.
Стартували з 20-хвилинним запізненням
. Відразу ж почали блукання
. Ранкова роса бадьорила, осідаючи на штанцях, обличчях, взутті.
Просіки, які ще восени проїздилися, заросли стіною кущів, довелося обходити
Лісовий житель
Піски, піски - Демидів. Асфальт. На повороті на Казаровичі приєднується AlexGer, їдемо далі.
Глина з піском, калюжі - дзинь! Знову рветься ланцюг у inukshuk. Вже навчений він швидко відновлює роботоспроможність байка - далі крутимо по глині.
Підйом з камінчиками - асфальт. Аби мінімізувати асфальт Димер-Кам'янка, зрізаємо грунтами. В кращих традиціях
- колія, поле, болото.
В Димері знаходимо магазин, запасаємося водою (попереду пристойний відрізок шляху лісом), прощаємося з oldblack+1 і рушаємо далі по треку.
Асфальт, Кам'янка - і десь тут має бути хороша дорога... Її до Трості було кілька відрізків, але вони мало запам'яталися.
90% шляху - пісок з лісоповалом, приправлені калюжами і болотом. А останні 2-2,5 км перед с.Трость - піщаний насип
Дякувати небесній канцелярії, що мокрий, інакше ми би там і лишилися
. А так на 1-3 можна було непогано їхати.
І от вже крайня точка маршруту. Перекус
Велопарковка
Залишки житла
Деякі дерева вже геть переродилися, груші-яблука розміром з виноград, а деякі ще огого
Ними нас Едік і нагодував
. Змій-іскусатєль
Рушили назад. До ЛЕП доїхали швидко, дууууже довго чекали відстаючого, зрештою від'їхали кількасот метрів - і ось вам!
Болото під ЛЕП. Поїхали в об'їзд. Ліс прекрасний, чистий, безлюдний, отримали масу задоволення, хоча і виїхали далі, ніж треба було.
В Димері - знову в магазин, запаслися вологою, попрощалися з AlexGer і рушили асфальтом на Демидів.
І тут сюрприз від Павла
На годиннику вже 16:30, збирається на дощ, тож грунтами (точніше, пісками) їхати ризиковано.
Вирішили до Гостомеля докрутити асфальтом, а там вже "на бурячки" - піщаний ліс за ашаном.
Але так надовго нас не вистачило, перед Гостомелем вирішили звернути в долину Ірпіня і таки повертатися грунтами.
Мілкий дощик кілька разів спробував розпочатися, але безрезультатно. Тож доїхали додому сухі
.
Окреме ДЯКУЮ Павлу за класні фотознімки. ФОТО:
http://www.flickr.com/photos/97653034@N ... 336702174/
Так, чудово покаталися, думаю більшість свої бацил вбив.
а мені не вдалося. Наступний тиждень лежатиму вдома: бронхіт & температура
.
Краще зноситися, аніж заіржавіти.
), пошук доріг, блукання, зрізки грунтами 
.
зато вот вам правдивая история как 2 дождевика спасают от дождя 6 человек 
Пески не напугали, тем более Сергея, он меня ждал все время ... - но за столь пристальное внимание еще одно, отдельное, спасибо!