Трохи із запізненням напишу невеличкий звіт.
Наша група
До Кагарлика група їхала у "власному" вагоні елекрички: 12 велосипедистів з велосипедами та декілька випадкових пасажирів. Дванадцятим був Павло (papa-pasya), який зібрався їхати соло із Миронівки до Києва. Зустрітися з ним на півострові, як сподівалися, не судилося, десь розминулися.
У Кагарлик електричка прибула із півгодинним запізненням. Вигрузилися, поїхали. Швидко проїхали асфальтовий відрізок до села Липовий Ріг, звернули на грунти.
На грунтах колесами здіймалася курява, але їхалось по ним легко та швидко.
Спустилися у Ходорів.
Тут сподівалися докупити продуктів та води, але не вийшло. Магазин був закритий. Великдень!
Треба було закупатися у Кагарлику.
Поїхали далі у Вел. Букрин. Та і тут магазин був зачинений. Нічого не поробиш.
Знову крутий підйом на виїзді з В. Букрина. Зверху відкрилися чудові краєвиди навколо.
Заїхали на старий цвинтар в Трахтемирові.
Прибули до колишнього маєтку Бакая і тут нас чекала несподівака: від гарного будинку залишилось тільки згарище.
Кому заважав будинок невідомо, але його вже немає.
Ось так вигладав будинок до пожежі
Далі була невелика "дискусія" із нетверезим "охоронцем", як він назвався, та його не менш п'яною жінкою. Їм дуже хотілося видати себе за хазяїв півострова, не випускаючи з рук чарки самогону, та не пропустити нашу групу. Не вийшло! Ми просто поїхали собі далі, от і все!
По дорозі відвідали оглядовий майданчик, з якого відкиривався чудовий вид на Канівське водосховище та лівий берег Дніпра.
А ось і висота 222 м. Це місце вважається "місцем сили", де начебто із землі іде сильний енергетичний потік. Підзарядилися трохи.
Біля дерев'яного хреста прямо над урвищем влаштували обідню перерву.
Чудовий вид на Батурову гору.
По треку ми мали об'їхати село Луковицю, але у всіх закінчилася вода і треба було поповнити її запаси. На спуску у Луковицю зустріли групу, яка їхала по Трахтемирову з двома ночівлями. Помахали один одному руками. На одному подвір'ї набрали води і рушили далі. Перед Григоровкою група розділилася: "лосі" поїхали через Григорівку на Бучак, а "тихоходи" поїхали далі по треку на Малий Букрин.
Тут нарешті був відкритий магазин. Вода, морозиво, печиво та солодощі... Накупили усього!
Знову здолали крутий та довгий підйом.
Перед Чернишами нас зупинив струмок, що розлився і затопив дорогу. Прийшлося долати його вбрід.
Далі дорога до Миронівки була по закинутому залізничному насипу, по якому їздилося вже не раз.
На останню електричку встигли із запасом. Зустрілися з другою половиню групи. Загрузилися в майже порожню електричку, та поїхали додому.
Дорогою Діма (Gornostai) помінявся велосипедами.
У Фастові пересіли у київську електричку. На вокзал у Києві прибули майже опівночі. Дома був о першій годині ночі.
Погода в цей день нас усіх порадувала. Було літнє тепло та майже повний штиль.
Усього пробіг за цей день у мене склав 161 км.
Усім учасникам дякую за компанію. Окрема подяка дівчатам, які нарівні з хлопцями долали підйоми та спуски Трахтемирова.
Усі світлини можна переглянути
тут.
Всем спасибо за компанию, жду фоток!
є пара іньших 
[/spoiler]
[/spoiler]
