Фінішували о 21:15 з дістанцією 174 км.
Це було круто - відкрито класний новий маршрут
, на некатаній частині треку знайдено дорогу, що краще покриттям ніж на запланованому варіанті
(після ровжанських дач на які нас вивела альтернативна запланованій дорога, їхали ліственим лісом з твердим як на лугах вздовж Десни покриттям (відповідно, після дощів там нічого робити)).
Обраний за пропозицією Вадима варіант (під час минулого заходу я встановив маршрутні точки на перетинах просік цього та запланованого маршруту), серед інших переваг, був коротше за запланований на 11 км. (для такій загальній дистанції це суттево), крім того, виявилося, що на запланованій ділянці треку дорога існує (проїали нею трохи більше за одни кілометр), але вона є доволі популяроною - тому розбита машинами (на тій ділянці, де фактичний та запланований маршрути совпадали, їхати можна, однак задоволення не те (швидкість нижче, а зусіль необхідно докладати більше). Коли думали, якому з цих двох варіантів віддати перевагу, вирішальним стало те, що цей ближче за треком, тому якщо тут щось піде не так, можна перейти (тут мається на увазі, що всеж таки проїхати) до реалізації наступного варіанту.
Виїхали з лісу на катерінівську бруківку (обминали узбіччям), доїхали до асфальту у Лошаковій Гуті (доречі, нормальної для третеступеневих доріг, якості) та рушили у напрямку полігону Десна, однак паралельно асфальту побачили лісову дорогу у нормальному стані (на карті її не було, тому єдиним способом з'ясувати чи наскільки довго вона прямує паралельно, було поїхати нею), покриття виявилося нормальним, однак дорога уходила в бік в напряку прилеглого до танкового полігону лісу (туди долітают снаряди), тож звернули на іншу, яка шла пералельно, проте згодом виявилося переораною разом зі свіжою вирубкою. Повернулися на асфальт (шкода витраченого часу, проте з'ясували непридатність цієї ділянки лісової дороги), згодом дісталися до перехрестя доріг Чергігів, Остер, полігон Десна та рушили у напрямку останього (розбиту як після бомбандування дорогу (пам'ятаю як мучалися, коли їхали навкруг Десни минулого року) фрагментами полатали (виглядає дивно - відрізок близько километра новий асфальт, потім 100-150 метрів розбитий) і зрову новий (таке чередування було щонайменше тричі). У ларьках біля полігону докупили води та рушили на трек з минулого року вздовж Десни, яка реально порозливалась (треком проїхати нереально - канали переповнені, шукали альтернативи - не знайшли), довелося уходити з луків на височину, згодом знову спробували зійти на трек - виявилося дорогу переорано лісниками, знов повернулися на височину та вирішили рухатися далі лісом. У Сувиді грунтова дорога закінчилася (шукати наявність можливості проїзду по луках не було часу), тож поїхали асфальтом (між Сувидом та Боденьками він нормальної якості), у останніх звернули на трек з минулого заходу та знайомими місцями рушили додому.
Вдячний Вадиму за компанію
та конструктивні пропозиції, захід вдався на сто відстоків - було дійсно круто, вийшов класний маршрут як альтернатива треку навкруг Десни (все ж таки там забагато асфальту після Євмінки) зі співставною дистанцією (без букань вийде 162 км)
Колись повторемо
Живий трек