28.05.2016 (F) Кар'єри Фастівщини на весні.

[papa-pasya]

28.05.2016

Маршрут: Фастів - ґрунти - кар'єри - грейдери - кар'єри - ліса - поля - Київ

Місце збору: 05:30 прииіськи каси центрального ЗД вокзалу
Старт: 07:30
Час фінішу: 20:00
Місце фінішу: Київ, час фінішу орієнтовний
Кілометраж: 190+
Ґрунт/асфальт: 70/30
Темп: вище середнього
Брати з собою: ШОЛОМ, справний велосипед, переднє та заднє світло, запаску, ремкомплект, поїсти-попити, гроші на форс-мажор.
Зв'язок: тема, приват
Є бажання проїхатись минулорічним маршрутом по .кар'єрах Погоду обіцяють різноманітну. Можна буде й на сонечку погрітися й під дощіком помитися)))

Орієнтовний трек:



Ввечері трішечки перероблю другу половину.

Зустрічаємось на вокзалі або в потязі електричка 6601, кожний купує квітки на себе та байк самостійно.

Харчування: снідаємо хто чим бажає в потязі. На маршруті хто чим встигне під час коротких зупинок біля цікавинок. Матрасу як такого не буде, перекусити бутербродами можна буде десь на 100-му кілометрі. Розраховувати на магазин раніше 80-100-го км треку не варто.

Евакуація. З другої половини треку - лише асфальтом ( кілометраж тільки збільшується). На 80-100-му км можна звернути асфальтом на Фастів ( мати при собі карту або ЖПС). "Рятування потопаючих - справа рук потопаючих."

Темп. Буде різноманітний, відстань не мала, цікавого багато, ночувати хочу вдома ))) Тож темп будуть стримувати лише градієнт та покриття...

Трішечки з того, що нас очікує на маршруті:

















Тепер хочу такі самі, але яскраво-весняні фотки )))

Реєстрація
Зареєстровано: 2
Учасники: papa-pasya      26.05.2016 13:12Ewgenium      26.05.2016 14:53

[Ляльвер]

Тепер хочу такі самі, але яскраво-весняні фотки )))

Отаке вас чекає в Горбовичах.
Для тих хто з вами доживе

[papa-pasya]

...
Для тих хто з вами доживе
...

До Горбовичей доживуть доїдуть усі... хтось раніше, хтось пізніше...


Оновив трек.

[papa-pasya]

...До Горбовичей доживуть доїдуть усі...

До Горбовичей не дожив ні хто Ось ця краса жорстко відкорегувала маршрут



Але це було значно пізніше, з ранку ніщо не віщувало біди Легкий, теплий вітерець, насичений запахами різнотрав'я, свіжоскошеної трави та сухого сіна





домашніх



та польових квітів





буйного квіту акації



(до речі, квітне дуже цікаво, чомусь на деревах майже нема листя, лише білосніжний квіт)

підганяв нас до поставленої мети лісовими грейдерами



та швидкісними польовими автобанами





І ось перший кар'єр не заставив нас довго на себе чекати

Лозовиковський гранітний кар'єр





Після нього почалися тряскі грейдери



які привели нас до Корнінського водосховища





розділеного навпіл дамбою з бруківкою



яка уводить до наступного кар'єру Корнинського, що має назву "Леопард"



складається з діючого



та кількох затоплених





і місцями також квітучих



Таке враження, що цієї весни квітне усе й усюди

Наступними на нашому шляху були Соснівський



та Ярошивський кар'єри



Після них починаються чудові лісові доріжки







які повз колишню дачу Пшонки





виводять нас до наступного, Чорногородського кар'єру, невеличкого, але наче б то глибокого



По переду, за декілька кілометрів, вже маячить останній кар'єр. Але на нашому шляху стає вона, "ХМАРА!!!", повз яку ми все ж таки намагаємось проскочити...



Наївні вже за декілька хвилин посеред поля змінюється вітер і нас накриває дощ ні, не так ДООЩ!!!. Сила вітру така, що ледь не здуває з байку, а краплини б'ють так, наче це не дощ, а суцільний град За 300 метрів, що були до рятівного лісу ми промокли вщент, та й ліс не рятував від зливи, хіба що вітер вже так не дошкуляв. Сховавшись під чимось "листяним", що насправді було як решето і надягнувши дощовики сіли чекати кінця цього армагедону Не саме приємне відчуття, коли ти сидиш посеред лісу, а навколо тебе в дерева б'ють блискавки і від розкатів грому закладає вуха. Але вибору нема. Гроза закінчується так само швидко, як і починається, десь хвилин 30 і від неї залишаються лише гуркіт в далечіні та моросявка над головою. Вирішуємо йти до кар'єру, так йти, а не їхати, бо до нього залишилось метрів з 200

І ось, нарешті, він, Плесецький кар'єр



На цьому запланована частина треку змінюється на мокрий, але твердий асфальт і ми швиденько евакуюємось в сторону Києва. Дорогою наганяємо Саню та Ігоря з сусідньої покатеньки і вже вчотирьох міряємо калюжи та розігруємо апчики, аби зігрітися. 40 км пролітаються на одному подиху дякую хлопцям за кампанію .

Хоч і було побачено усі кар'єри, але залишилась якась недокатанність, тож треба буде повторити при більш сприятливих умовах. Та й є ще цікавинка, яку треба буде знайти наступного разу

УСІ ФОТО ДЛЯ ПЕРЕГЛЯДУ