12.09. Авидівка – костел – Тузли.
ФОТО: https://plus.google.com/photos/10381876 ... 1945785649
Світанок на лимані чарівний
Новому дню радіють всі
а ситі велосипедисти вирушають у дорогу
І хоча за бортом ще ніжно-тепле літо, іноді природа нагадує: це степова осінь
У селі з велосипедною назвою
Шиманівка Авидівка таблички не знайшли, тому на згадку зняли лише головну вулицю
Полями дістаємося найцікавішого об`єкта дня: с.Долинівка
Коли фотографували колодязь, до нас підійшов місцевий житель, який виявився старостою села.
Навряд чи хтось знає більше про історію цього краю, тому залипли ми у Долинівці на добру годину… Отже:
Місцевість багата на німецькі села, де до війни жило чимало німців, які переїхали сюди на кращим кліматом і родючішою землею.
За однією з версій нинішня Долинівка раніше називалася Neue Post (Нова Пошта
).
Перед війною всі німці повернулися на історичну батьківщину, але і досі навідуються у рідні місця.
Сільські цікавинки:
- колодязь протягом кількох місяців робив молдавський майстер, якого спеціально для цього привезли в село
- руїни німецької кірхи, що має вже більше 200 років.
До середини 90 років 20 століття церква ще функціонувала: спочатку як церква, згодом у якості складу, втім останні 20 років будівля втратила покрівлю, і з кожним роком все більше руйнується
- зупинка у центрі села, яку прикрасила донька старости
- її ж авторства – розпис місцевої школи
Відверто кажучи, дивовижне видовище
. Ніякого бетону і сірості
Прощаємося з цікавим співбесідником
і крутимо далі. На околиці села – вітання з минулого, повз яке проїхати не змогли
Місток у Широкому
Руїни на околиці села
О. Солоне. Зачаровані спускаємося до пересохлої водойми
Озеро дивовижно обміліло: справа води геть немає
Зліва вона теж відступила далеко від мосту
Але нащо крутити розбитим асфальтом, якщо поряд – марсіанська пустеля?
Та частина, де вода ще лишилася, дивовижно смердить, тому пролетіли її швидко. З тієї ж причини матрас з лиману перенесли до моря
У лимані Бурнас рівень води теж помітно впав, але принаймні запах не дошкуляє, тому зупиняємося помилуватися незвичною картинкою
Лісом дістаємося моря, де купаємося і обідаємо
Останні 30 км маршруту – вздовж моря.
Лебедівський ліс прекрасний за будь-якої пори року
Як і море
Бази у Курортному надвечір
Краще зноситися, аніж заіржавіти.