Ізмаїл-Залізний Порт. 17-26 серпня 2016 року.
Основною ідеєю подорожі було: відвідати максимальну кількість курортних міст та проїхати більшу частину Українського узбережжя Чорного моря.Маршрут було визначено наспупний: Ізмаїл-Вилкове-Катранка (ночівля) - Білгород-Дністровський - Затока (ночівля) - Одеса - Коблево (доба відпочинку) - Очаків - Парутине (ночівля) - Миколаїв - Херсон - Олешківські піски (ночівля) - Скадовськ - Лазурне - Залізний порт (доба відпочинку) - Херсон. В загальному по маршруту strava було близько 800 км. (хоча насправді вийшло 900). Планувалось в дні відпочинку знімати хостели а решта ночей - в наметах.
Отже по маршруту -
- загальна відстань (від точки входу на маршрут до точки виходу з маршруту) склала - 912 км.;
- довжина активної (велосипедної) фази походу, дистанції по ходових днях:
1-й день - 117 км.
2-й день - 137 км.
3-й день - 122 км.
4-й день - день відпочинку - 0 км.
5-й день - 110 км.
6-й день - 140 км.
7-й день - 131 км.
8-й день - день відпочинку - 0 км.
9-й день - 98 км.
+ в день прибуття 26 кілометрова велосипедна екскурсія по Одесі. Орієнтовний бюджет поїздки - близько 3500 грн. з одного учасника: 300 грн. на дорогу, 2500 грн. - харчування, 400 грн. проживання, 150 грн. на газові балони, + витрати на суванери і т.п.
- квитки з дому до Одеси - 100 грн.
- квитки Одеса - Ізмаїл - 70 грн.
- квитки з Миколаєва додому - 130 грн.,
- харчування - орієнтовно 200-250 грн. день. Харчування було організовано таким чином - обід в місцях громадського харчування (100-150 грн.), сніданок - вечеря в польових умовах приготовані на газовому туристичному пальнику (на весь похід витрачено 2 балони по 450 грам. - ціна по 200 грн. один.). В дні відпочинку харчувались виключно в кафе-їдальнях, тому в ці дні витрати на харчування біля 400 грн.)
- проживання в дні відпочинку: Коблево - 250 грн., Залізний порт - 150 грн., решта днів проживання безкоштовне в наметі.
Отже, ідея готова, маршрут готовий... Наступним кроком був пошук попутників. Так як серед друзів їх не знайшлось, прийняв рішення вперше в житті подорожувати з незнайомими до того мені людьми. На форумі ХТ бажаючих також не виявилось, тому майже втративши надію написав в одну з туристичних груп ВК. За декілька днів отримав відповіді від двох бажаючих (з Луцька і зі Львова).
Далі слідувала підготовка спорядження та велосипедів, покупка білетів і т.п.
16 серпня вночі виїзд потягом Львів-Одеса. Десь біля 09 год. прибуття. З Одеси до Ізмаїла відбуття потяга о 16 год. тому ще пів дня маємо на велосипедну екскурсію містом.
1-й день.
Ранковий краєвид на р.Дунай.
Після сніданку в Ізмаїлі виїжджаємо в напрямку Кілії. Перших 30 км. дорога чудова, краєвиди незвичні і цікаві (вперше в житті побачив черепаху в дикій природі)Ранковий краєвид на р.Дунай.
Не доїжджаючи до Кілії дорога різко закінчується і починається випробовування на витривалість всього: нервів, велосипедів та почуття гумору.
Все би то нічого, якби таке дорожнє покриття було кілометрів 20-30, але на-жаль, вся дорога по при Дунай до Вилкове (біля 70 км. якщо я не помиляюсь) майже нічим не відрізнялась від тої, що на фото.
З Вилково рухаємось на Приморське. Далі по косі до с.Катранка. Дорога по косі - радянська панельна (знову сльози на очах)))
2-й день
Ранок на пляжі с.Катранка.
З Катранки вирушаємо в напрямку Білгород-Дністровського далі на Затоку. Дорожнє покриття зявляється лише в районі с.Лебедівка (близько 50 км. від с.Катранка)Ранок на пляжі с.Катранка.
Суха частина озера Бурнас.
3-й день
Ранок в Затоці.
Фініш третього дня подорожі.
4-й день
Четвертий день - день відпочинку в Коблево. Особисто для мене, після цієї подорожі, враження про відпочинок в Коблево склались такі (це звичайно субєктивна думка, яка сформувалась в порівнянні з іншими "курортами"): 1. Нереально інтенсивні продавці "пахлави мєдовой" на пляжі, 2. Неадекватні ціни жа житло. 3. Відсутність вільного житла (за 3 год. пошуків ми лише змогли заселитись з напівлегальними умовами в якусь радянську базу відпочинку). Але не зважаючи на це все, сон на ліжку, душ і день без сідла таки кайф 5-й день
Коблево-Очаків-Парутіне
Виїзд з Коблево і рух Миколаївським шоссе - це звичайно задоволення, але ми ніколи не шукаємо легких шляхів (тим більше що всі gps нам у цьому допомагають) і в с.Красне приймаємо вольове рішення не об'їжджати лиман через с.Нечаяне а пересікти його по якісь невідомій дамбі поперек (тим більше усі навігатори і gps сайти нам це наполегливо рекомендують таки зробити).Коблево-Очаків-Парутіне
Одразу після зїзду з Миколаївського шосе - грунт. Не знаю чи то плакати чи сміятись, але по тих грунтах врешті-решт було таки легше їхати ніж по дорогах обласного (чи як вони там звуться) значення від Ізмаїла до Вилово.
450 км. позаду і жодного проколу. Чому так? Чому усі в один голос закликали заливати антипрокольну рідину, готовити купу камер і лякали якимись майже міфічними "кавунцями"? А от чому, тому що усі вони ("кавунці") "чекали" на нас в Миколаївській області. Один день - 5 проколів.
6-й день
Ранок на березі Бузького лиману.
На шостий день подорожі, один моїх нових товаришів у зв'язку із погіршенням стану здоров'я вирішив завершити подорож і з Миколаєва відправився додому. (До речі, цікавий факт про служби доставки: ціна відправки велосипеда з Миколаєва до Львова Новою поштою - 1000 грн. Інтаймом - 400 грн.)Ранок на березі Бузького лиману.
Миколаїв зустрів нас дощем.
Далі подорож ми продовжили вже двоє.
Між Миколаєвом та Херсоном і писати нічого. Просто ідеальна рівна дорога
7-й день
Раденськ-Скадовськ-Лазурне-Залізний порт.
До Скадовська дорога непогана, лиш одна проблема, мало населених пунктів і відповідно мало місць для поповнення води. Проте багато продавців кавунів Раденськ-Скадовськ-Лазурне-Залізний порт.
8-й день
День відпочинку в Залізному порті. Тут, на відмінну від Коблево, ніяких проблем з житлом і цінами не виникло, хоч і відпочиваючих на перший погляд було не менше.phpBB [media]