коли починав, по рівняках їздив без проблем, але на тягунах тіпа Теліги / Повітрофлоцького / Урицького бєзнравствєнно здихав. ну я й почав щодня підіймацця по Теліги. з матюками, час від часу злазячи з лісапєта, але тупо щодня. місяців за півтора я вже проходив нижній (коротший) шматок цього підйому на 2-2 й верхній (довший) на 1-2, хекаючи, але впевнено. зараз, у свій третій сєзон, я їду його на 17-19 км/год на 1-5/1-6 на своєму 15-кілограмовому тракторі (це тіпа важкий)
Мені тебе шкода

. Цей підйом настільки загазований, що по ньому коли піднімаєшься то просто вбиваєш свої легені, так що взагалі це не показник.
но домой добраться ведь надо и кручу.
Перед поездкой ничего не ем.
После - пью много воды.

. Вечером перед поездкой нада нормально похавать + утром (где-то за минут 30-40) нада что-то легкое скушать. Я, например, ем детские сырки. Пить еще нада и до выезда.
После лучше попить какого-нибудь напитка - я обычно выпиваю литр сока. Много или мало - нада смотреть по весу.
Мой тебе совет: Забудь про 150-200 км маслания по асфальту на МТБ - это для психов ;-).
Лучше, купи шоссер и - на Днепровские Кручи

)))))
Стикс, не парься - всё придет. Просто у всех это по-разному, с разной скоростью приходит. Тренеруйся, только не уматывай себя
А зачем мне шоссер для Круч?
ЗЫ. Уматывать себя иногда нужно. Никогда не достигнешь чего-то если ехать в спокойно-матрасном темпе и ждать что у тебя начнут расти мышци и появится выносливость.